
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Э, раскачайте салют! Всем приветы, я ваш затруднительный наркоман комик, и сегодня я расскажу вам историю, как я сорвался в закладки и напарился до потери пульса, а потом пошел в музей и развеселил всех своим израненным мозгом!
Было это в один из безумных вечеров, когда мне вдруг стало все равно на все. Я решил отдохнуть от реальности и окунуться в мир наркотического экстаза. Закупившись свежими закладками, я отправился на работу, где меня поджидала долгая и скучная смена.
Но как только я прошел через двери работы, я понял, что игра в разум не для меня. Я и представить не мог, что мои коллеги так стремно смотрят на меня. Понял, что кринж за их действиями - это мягко сказано. Я сказал себе: "Бросай все, что угодно, я взял микс в руки и шань по полной!"
Полный первитин и адреналин пролился по моим венам, и я превратился в настоящую пушку. Мне казалось, что я герой какого-то боевика, готовый сразиться со злодеями и спасти мир. Понимаете, когда ты находишься в таком состоянии, все вокруг кажется волшебным и экстравагантным. Даже обычный музей может стать приключением!
Я решил заглянуть в ближайший музей, чтобы показать всем свое гениальное искусство и посмеяться над витиеватыми картинами. Ведь в таком состоянии все превращается в абсурдную комедию, даже самой серьезное искусство.
Я вошел в залы музея, и мои глаза расширились от невероятной красоты произведений. Божественные полотна привораживали меня своей красотой, словно я видел их впервые. И хотя в реальности я не знал о них ничего, я молча и торжественно стоял перед каждым шедевром, словно эксперт.
Название полотна |
Мои комментарии |
Мона Лиза |
Ого, Лиза, давай шань, сыграем в прятки! |
Урок анатомии |
Да когда я так стремно бодрился, то думал, что у меня внутри все так же выглядит! |
Тайная вечеря |
Что? Они там с кем-то едят? Завидую настолько, что хочется получить прямой доступ в холл! |
Странные взгляды со стороны посетителей музея не смогли помешать моей музейной экскурсии. Я продолжал травить всех вокруг своими безумными шутками, насмехаясь над всеми стереотипами и банальным восприятием произведений искусства.
Люди, это же художники, развлекайтесь! Давайте бросим халу и пойдем на волне живописи!
Я шутил, травил и развлекал, словно моя жизнь от этого зависела. Мне уже было все равно на всё, я прожигал свой вечер на полную катушку!
Но как всегда бывает, светлая сторона медали имеет темную тень. Мои плечи стали тяжелеть, а в голове начало пульсировать непроходимое головокружение. Мне было ясно, что настало время завершить этот безумный музейный микс и вернуться в реальность.
Я вышел из музея с мыслью о том, что вся эта история - это только часть моей жизни, но не ее суть. Они лишь временно уводят тебя от реальности, но не решают проблемы и не приносят настоящего смысла в жизнь. Никогда не забывайте, что наши действия могут оказывать влияние на других, и иногда веселье находится в простых и искренних вещах.